Конституція США не панацея від українських проблем – політолог

Конституція США не панацея від українських проблем – політолог

Конституція США не панацея від українських проблем – політолог

Пропозиції політиків про зміни Конституції не безпідставні. Але оновлення Основного закону не витягне країну з кризи. Не допоможе і впровадження аналогу конституції США.

Таку думку висловив Gazeta.ua політолог Вадим Карасьов.

«Я не вважаю що проблеми в країні зараз через Конституцію. Вона потребує корекції., а не радикальних змін. Чомусь хтось думає — змінимо Конституцію і заживемо. Так було із виборчим законом. Була мажоритарна система — погана. Зробимо пропорційну — не вийшло, змішану — знову не вийшло. Може не в цьому проблема? Може не треба звертати увагу на якісь супер епохальні конституційні зміни, а змінити фінансування політичних партій, фінансування виборів, рекламу».

Не варто брати за основу модель державного правління у США, вважає політолог.
«У Сполучених Штатах не все так просто як здається. Там президент глава виконавчої влади. У парламентських республіках — президент глава держави і гарант Конституції. У США гарантами конституції є Верховний суд і вся судова гілка влади. Бізнес шукає рішення проблем не у виконавчій владі, а в судах. Враховуючи те, що рівень економічних свобод у США дуже широкий, на відміну від європейських держав. Штати в Америці — це фактично держава в державі. В одних є смертна кара, в інших нема. По багатьох питаннях там дуже відрізняється політика. Уряд або президентська гілка влади займається зовнішньою політикою і ключовими проблемами.
Латинська Америка повністю взяла за шаблон американську конституційну систему. Що в Аргентині, що в Бразилії президент очолює уряд. І що? Економічний результат не залежить від того президент очолює уряд чи ні. Не треба робити з цього панацею — ми візьмемо якусь конституційну модель і всі проблеми вирішаться».

В України є два варіанти — розвиватися як європейська держава чи рухатися в напрямку автократії пострадянських країн:
«Можемо рухатися в сторону автократії, яка панує на всьому пострадянському просторі, починаючи від Білорусі, закінчуючи Казахстаном, Азербайджаном. Де президенти правлять по 20-25 років. Або йти до Європи, хоча б у напрямку Польщі. Якщо не будемо рухатися як держава в цьому напрямку, то громадяни робитимуть це самі. Треба щоб почала працювати судова гілка влади. Щоб судова реформа у нас була не для влади, а для людей. Зараз громадяни можуть на щось вплинути чи висловити свою позицію на виборах. Покарати владу. Але прийдуть інші і все починається знову».

Коли топові політики висувають проблему Конституції у якості порядку денного у виборчій кампанії, це свідчить що назріла проблема вирішення питання відносин між владою і суспільством.

«Конституція 1996 року була більше пактом еліт. Тому сьогодні є невдоволення, бо суспільство переросло політичну еліту. Потрібно щоб сьогоднішні конституційні зміни не були інструментом в руках еліт, щоб знову це не стало черговим договором еліт, а не договором суспільства і влади».